Руйнування, переміщення, голод, хвороби та смерть: Україна, Росія та інші країни

Ланцюги постачання продовольства та медикаментів працюють з перебоями. Більшість населення країни було мобілізовано у відповідь на воєнні дії., Більшість суспільних секторів, серед яких сільське господарство і промисловість, зупинилися. Всі порти Чорного і Азовського моря було закрито для торгівлі. Цей конфлікт створює серйозні виклики для сфери охорони здоров’я та продовольчої безпеки, а також для економіки України та інших держав.

Виклики для громадського здоров’я та благополуччя

Окрім тисяч загиблих і поранених бійців з обох боків конфлікту було вбито та скалічено тисячі мирних жителів. Рівень руйнувань, а також фізичні та психічні травми, пережиті населенням України, неможливо підрахувати. У період з 24 лютого по 17 березня Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила 43 напади на медичні заклади, внаслідок яких 12 людей загинули та 34 отримали поранення, серед них були й медичні працівники. Запаси кисню та медикаментів, у тому числі для лікування ускладнень вагітності, знаходяться на небезпечно низькому рівні. Враховуючи, що з початку війни в Україні відбулося понад 4 300 пологів, а впродовж найближчих трьох місяців повинні народити ще 80 000 українських жінок, важко переоцінити катастрофічні наслідки агресії на систему охорони здоров’я. Також конфлікт посилює наслідки пандемії COVID-19 в Україні, адже оскільки лише одна третина дорослого населення повністю вакцинована, це збільшує ризик розвитку важкої форми захворювання у значної кількості людей.

Цей конфлікт дуже небезпечний ще й тому, що у Східній Європі та Центральній Азії продовжує стрімко розвиватися епідемія ВІЛ: у регіоні 1,6 мільйона людей живуть з ВІЛ (на частку Росії припадає 70%), і щорічно заражаються ще близько 146 000 людей. Вживання наркотиків є причиною 50% нових випадків зараження, але найближчими роками головною рушійною силою стане незахищений секс. Водночас Україна є однією з найуспішніших країн регіону щодо забезпечення доступу до антиретровірусних препаратів для 146 500 осіб (за даними минулого року), а також активною прибічницею заходів для зниження шкідливого впливу, у тому числі терапії агоністами опіоїдів та програм обміну голок. В Україні також щорічно реєструється близько 30 000 нових випадків туберкульозу, а рівень захворюваності на мультирезистентний туберкульоз є одним з найвищих у світі. Як це вже сталося у 2014 році в Криму та Донецькій і Луганській областях на сході України, існує великий ризик для людей з туберкульозом та ВІЛ у регіонах, які переходять під контроль Росії, втратити доступ до ліків від цих хвороб, а також до послуг з догляду та підтримки. Цей конфлікт швидко зводить нанівець успіхи в лікуванні та профілактиці, досягнуті за останнє десятиліття, і є катастрофічним для боротьби з ВІЛ та туберкульозом у Східній Європі, ще більше посилюючи трагедію у сфері охорони здоров’я.

Виклики для продовольчої безпеки та економіки

За умов продовження війни, її масштабний вплив на суспільство по всій країні, а також руйнування інфраструктури та виробничого потенціалу прогнозовано приведе країну до глибокої рецесії. Навіть якби військові дії закінчилися зараз, витрати на відновлення і реконструкцію вже величезні. Економічні наслідки кризи зачепили і решту світу. Найбільше зросли ціни на харчові продукти та сировину. Росія — один з найбільших виробників нафти та природного газу, а через введення жорстких санкцій щодо експорту країни, ціни на пальне зросли до рекордного рівня. Підвищення цін на пальне призводить до здорожчання вартості харчових продуктів, а також сприяє збільшенню витрат на транспортування, виробництво харчової продукції та добрив.

Конфлікт також загрожує мільйонам крихітних весняних паростків, які мають з’явитися зі стебел сплячої озимої пшениці найближчими тижнями. Якщо фермерам не вдасться якнайшвидше підживити свої посіви, то проросте набагато менше паростків, що поставить під загрозу вітчизняний урожай пшениці, від якого залежать мільйони людей у ​​країнах, що розвиваються. У 2021 році Російська Федерація та Україна увійшли до трійки найбільших світових експортерів пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшника та соняшникової олії. На частку України та Росії припадає третина всієї вирощеної у світі пшениці. На Російську Федерацію припадає 13% усього світового виробництва, вона посідає перше місце у світі з експорту азотних добрив і друге місце з експорту калійних і фосфорних добрив. Багато країн, які сильно залежать від імпорту харчової продукції та добрив, у тому числі кілька держав, що входять до груп найменш розвинених країн та країн з низьким рівнем доходу і мають дефіцит продовольства, покладаються на українські та російські продовольчі товари для задоволення своїх споживчих потреб. Чимало з цих країн ще до конфлікту зіткнулися з негативними наслідками високих міжнародних цін (найвищих з 2008 року) на продовольчі товари та добрива.

У світі, який намагається оговтатися від дворічної глобальної пандемії, такі різкі зрушення цін на товари широкого вжитку, сировину, яка зрештою використовується для виробництва продуктів харчування, генерації тепла та виконання перевезень, принесе ще більше страждань і злиденності, особливо для найбідніших людей світу, які вимушені витрачати значну частину свого доходу, щоб прогодуватися.

Загрози миру та розвитку

Конфлікти та збройні наступи породжують подальший брак безпеки, ненависть і війну. Попри пандемію COVID-19, загальний світовий обсяг військових витрат у 2020 році зріс до 1 981 мільярда доларів США, що в реальному вираженні на 2,6% більше, ніж у 2019 році. Усі ознаки вказують на цьогорічне подальше значне зростання. На початку російсько-українського конфлікту Німеччина оголосила про виділення 100 млрд євро на військові витрати, перевищивши 2% ВВП, виділених на оборону, що ознаменувало історичний поворотний момент у політиці країни. Мирні дивіденди, що знижувалися після закінчення холодної війни, схоже, різко застигли. Посилення занепокоєння війною й відсутністю безпеки та збільшення інвестицій в озброєння та оборону знижує увагу до кліматичної загрози та виділення ресурсів для вирішення цієї проблеми.

Критична необхідність встановлення миру та припинення військових дій

Необхідність негайного припинення військових дій та встановлення миру не може бути очевиднішою. Ці трагічні часи також є митями історії, які вимагають глибокого дослідження та вселюдної трансформації. Святий Іоанн Златоуст (344 – 407 рр. н.е.) у своїй 50 проповіді по Євангеліє від Матвія нагадує нам про нерозривний зв’язок між Євхаристією та солідарністю з найбіднішими та стражденними. «Ви хочете вшанувати тіло Спасителя? Той же, Хто сказав: Це є Тіло Моє, сказав також: Бо Я голодував був і не нагодували Мене. Чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! Так шануйте Христа, ділячись своїм майном з бідними». Ми можемо перенести це на всі екзистенційні кризи, з якими людство стикається сьогодні — війна, насильство, смерть, руйнування та переміщення.

Наша практика християнства глибоко помилкова, коли ми зберігаємо зовнішні атрибути і обряди нашої віри, але усуваємося від страждань, які відчувають люди, і залишаємось осторонь або заохочуємо насильство. Нехай Бог зміцнить наш пророчий голос і наші дії, щоб принести мир і покласти край усім конфліктам!

«І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!»

— Ісая 58:12