«Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!» Псалом 34:15

«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» Від Матвія 5:9

Церкви-члени Всесвітньої ради церков разом проголосили, що Справедливий мир — це паломницька подорож до Божого наміру для людства та Його творіння («Екуменічний заклик до досягнення справедливого миру»). Шлях Справедливого миру привертає нашу увагу до прикладу Ісуса із Назарету, до колективного пошуку спільного блага, а також до цілісного та системного підходу заради врегулювання конфлікту. Тому що «життя й вчення, смерть та воскресіння Ісуса Христа вказують на мирне царство Боже».[1] Оскільки життя, смерть та воскресіння Ісуса Христа з поборенням насильства дало нам можливість мати міцнішу надію, ми взяли на себе зобов’язання шукати загальне добро для всіх людей.

Кожна людина створена за образом Божим. Жінки та чоловіки, діти та люди похилого віку, цивільні особи та солдати, поранені та помираючі, ті, хто сумує та хто боїться, переміщені особи та люди, які залишаються вдома, усі несуть Образ Божий. У цей час ми всі покликані уподібнитися до Христа, відвернутися від байдужості, від жадібності, від гніву, щоб відбулося глибинне перетворення у глобальну людську спільноту, яка проживає життя у всій його повноті, визнає гідність й реагує на потреби кожного.

Ми, учасники засідання Центрального комітету Всесвітньої ради церков у Женеві, Швейцарія, 15–18 червня 2022 р., глибоко вражені подіями в Україні, які відбулися після нашої останньої зустрічі 9–15 лютого 2022 р., оскільки коли страждає одна частина тіла, разом з нею страждають усі його частини. Ми висловлюємо християнську солідарність з людьми, які постраждали у цьому конфлікті. Наші серця обгортаються сумом через те, що після восьми років невирішеної кризи та конфлікту у східних регіонах України 24 лютого 2022 року Російська Федерація незаконно вторгалася на територію сусідньої незалежної держави. Цей трагічний розвиток подій є жахливим провалом дипломатії, відповідальності та підзвітності в рамках міжнародного права.

Ми сумуємо через те, що зараз народ України стикнувся з жахливою кількістю смертей, руйнувань та переміщень мешканців країни. Було вбито тисячі українських цивільних осіб, деякі міста, наприклад — Маріуполь, були зруйновані, а більше 14 мільйонів людей, понад чверть усього населення України, покинули свої домівки. Крім того, є багато повідомлень про звірства, які можна вважати військовими злочинами та злочинами проти людяності, зокрема сексуальне та гендерне насильство, а також про значно підвищену вразливість до торгівлі людьми. Конфлікт супроводжується масовим розповсюдженням зброї в регіоні, проте зброя не може забезпечити вирішення цієї кризи. Єдине дієве рішення — «прагнення та пошук миру».

Наслідки цього конфлікту також загрожують голодом багатьом мільйонам людей, які вже відчувають нестачу продовольства, у кількох країнах світу. Вони можуть спровокувати широку соціальну та політичну нестабільність, знищити архітектуру міжнародної безпеки, утворену після Другої світової війни, підштовхнути до нових глобальних перегонів озброєнь й прискорити кліматичну катастрофу у той час, коли країни світу повинні нарешті об’єднатися, щоб протистояти цій спільній загрозі існування та обмежити глобальне потепління до 1,5°C.

Центральний комітет цінує та підтримує різноманітні ініціативи, вжиті ВРЦ та її членами, а також партнерами екуменічного товариства щодо ситуації в Україні, починаючи ще до початкової кризи 2014 року, а особливо після вторгнення 24 лютого 2022 року. Центральний комітет підтверджує чітке засудження виконуючим обов’язки генерального секретаря збройної агресії, розпочатої у цей день, і його неодноразові заклики зупинити війну, а також вітає інші ініціативи, зокрема два екуменічні круглих столи, скликані ВСЦ (30 березня та 10 червня 2022 р.), а також спільні з ACT Alliance візити до місцевих церков та пов'язаних організацій, які приймають та піклуються про біженців з України, як в Угорщині та Румунії (14–18 березня 2022 р.), так і в Росії (21–26 травня 2022 р.).

Серйозне занепокоєння в екуменічній співдружності викликає неправильне використання релігійної мови задля виправдання чи підтримки збройної агресії, що різко суперечить християнському заклику бути миротворцями. Зараз існує потреба у невідкладному свіжому й критичному аналізі відношення християнської віри до політики, нації та націоналізму.

Центральний комітет оприлюднює підсумки Міжправославної консультації перед асамблеєю (що відбулася на Кіпрі 10–15 травня 2022 р.), учасники якої висловили «серйозну стурбованість збройним конфліктом в Україні, який вже забрав життя багатьох людей» та «одностайно засудили війни й закликали усі сторони конфлікту зробити все від них залежне для невідкладного встановлення миру й гарантії безпеки в Україні, Росії, Європі та в усьому світі». Вони також засудили «систематичні кампанії дезінформації, які сприяють розколу та ненависті».

Зокрема з екуменічної точки зору, зустріч та діалог мають ключове значення у такій ситуації. Ми підкреслюємо важливість спостереження учасників другого круглого столу, скликаного ВРЦ 10 червня 2022 р., стосовно того, що «покликання до діалогу, зустрічі та прагнення взаєморозуміння представляють квінтесенцію екуменізму. Поділ та виключення є антиподом мети нашого руху». Ми визнаємо та вітаємо зобов’язання Московського патріархату, який представляє аудиторію ВРЦ як у Росії, так й в Україні, брати участь у зустрічі та діалозі щодо ситуації в Україні під егідою ВРЦ, хоча обставини не дозволили його представникам взяти участь у вже проведених двох екуменічних зустрічах. Проте діалог залишається очевидною терміновою необхідністю у вирішенні такої критичної ситуації для народу України, для майбутнього світу та для екуменічного руху.

Центральний комітет:

Висловлює жаль з приводу незаконної та невиправданої війни, нав'язаної народу та суверенній державі Україна. Ми оплакуємо страшну кількість смертей, руйнування та переміщення людей, що й досі тривають, зруйновані взаємини та дедалі глибше вкорінену ворожість між мешканцями цього регіону, посилення конфронтації в глобальному масштабі, підвищений ризик голоду у країнах з нестачею продовольства, економічні труднощі й посилення соціальної та політичної нестабільності в багатьох країнах.

Заявляє, що війна, разом із вбивствами та всіма іншими сумними наслідками, які вона тягне за собою, суперечить самій Божій природі та волі щодо людства, а також нашим фундаментальним християнським та екуменічним принципам, та не приймає жодні зловживання мовою та авторитетом релігії задля виправдання збройної агресії.

Знову повторює заклик всесвітнього співтовариства церков, представлених у ВРЦ, припинити цю трагічну війну для негайного перемир'я, уникнення жертв і руйнувань, а також розпочати діалог та переговори заради гарантій стабільного миру.

Негайно закликає усі сторони конфлікту поважати принципи міжнародного гуманітарного права, зокрема стосовно захисту цивільних осіб та цивільної інфраструктури, а також гуманного поводження з військовополоненими. Ми закликаємо до обміну військовополоненими та тілами загиблих учасників бойових дій між двома сторонами.

Вимагає значно більшої допомоги міжнародної спільноти щодо пошуку й просування миру, а не посиленню конфронтації та розколу.

Підтверджує право й особливу роль Всесвітньої ради церков у супроводі своїх церков-членів у регіоні та як платформи та безпечного простору для зустрічей та діалогу з метою вирішення багатьох актуальних проблем для світу та для екуменічного руху, що виникають у зв’язку з цим конфліктом, а також зобов’язання своїх членів прагнути єдності та спільно служити світові, й тому закликає членів екуменічної співдружності в Росії та Україні використовувати цю платформу.

Висловлює вдячність місцевим церквам, духівництву й усім гуманітарним організаціям, які підтримують стражденних людей у всіх куточках України та приймають біженців, які втікають від війни, й піклуються про них, та підкреслює важливість принципу гуманітарного нейтралітету у цьому контексті.

Молиться за всіх жертв цього конфлікту в Україні, регіоні та в усьому світі; молиться, щоб їхні страждання припинилися, щоб вони були втішені й змогли повернутися до безпечного та гідного життя, і запевняє їх у любові та співчутті співдружності церков ВРЦ у цій тяжкій ситуації.

Звертається до наших християнських братів і сестер російської та української церков із закликом виступити проти смертей, руйнування, переміщення людей та оволодіння власністю народу України, включно з одновірцями-християнами.

Просить виконуючого обов’язки генерального секретаря очолити делегацію «Паломництва справедливості та миру» до Києва та Москви, щоб зустрітися з керівництвом церков в обох містах, з метою визначення, що може сприяти миру, й які необхідні дії для спонукання їхніх урядів негайного припинити вогонь та розпочати мирні переговори.

Також просить виконуючого обов’язки генерального секретаря зробити все можливе, щоб на майбутній 11 Асамблеї ВРЦ у Карлсруе (31 серпня – 8 вересня 2022 року) зробити суттєвий внесок у пошуки миру через діалог заради справедливості, людської гідності та прав людини, зокрема шляхом забезпечення представництва від України на Асамблеї, заради примирення та єдності, до яких нас закликає Ісус Христос, наш Господь й Спаситель.