Зображення
WCC general secretary Jerry Pillay being interviewed by WCC director of communication Marianne Ejdersten

генеральний секретар ВРЦ преподобний професор д-р Джеррі Піллей дав інтерв’ю в штаб-квартирі ВРЦ у Женеві, Швейцарія.

Photo:

Ви щойно повернулися з візиту до патріарха Кіріла в Москві; чи можете розповісти нам про мету зустрічі?

Д-р Піллей: Всесвітня рада церков дуже чітко дала зрозуміти під час засідання свого центрального комітету, а також на останній асамблеї, що ми як ВРЦ повинні робити все можливе для припинення війни в Україні. Основною метою візиту до патріарха Кіріла було поговорити про війну і про позицію Російської православної церкви щодо цього. Крім того, звернути увагу на єдність православної сім’ї, оскільки ми чітко побачили, як питання війни та різні точки погляду фактично почали впливати на єдність православних церков і створювати виклики для глобального екуменічного руху. Наше завдання полягає в тому, щоб докладати зусиль до вирішення цих конкретних проблем та зрозуміти, як ми можемо просуватися вперед.

Дехто може критично поставитися до зустрічі ВРЦ з патріархом за нинішніх обставин і його позиції щодо війни. Що б ви їм сказали?

Д-р Піллей: Так, я це усвідомлюю. Знаю, що кілька людей у соцмережах висловлювали критику та стурбованість, говорячи про те, що ми фотографуємося з патріархом Кірілом, і про його власну позицію щодо війни. Можливо, це правда, і ми, звичайно, поважаємо погляди людей на ці речі. Я хочу дуже чітко й рішуче сказати, що ВРЦ не може собі дозволити сидіти склавши руки та нічого не робити. Триває війна, і ми маємо вирішувати це питання та невпинно працювати заради миру. Оскільки Російська православна церква є членом ВРЦ, ми маємо право й обов’язок відвідати їх, вислухати і, звичайно, навіть розкритикувати їхню позицію щодо війни. Ми не маємо змоги сидіти склавши руки й бути диванними критиками. Ми повинні брати участь.

Що ви обговорювали з патріархом Кірілом?

Д-р Піллей: У нашій розмові я порушив чотири важливі питання. По-перше, війна в Україні: ми досить жорстко сказали, що війна повинна закінчитися. Ми побували в Україні. Ми бачили наслідки того, що відбувається з людьми, втрату життів і майна, і наскільки ця війна безглузда з погляду її мети та трагічної втрати людських життів – що справді неприйнятно. Ми розповіли йому про те, що бачили, і сказали, що нам потрібно працювати над припиненням цієї війни.

Другий пункт полягав у тому, що ми висловили занепокоєння щодо православної сім’ї та різних поглядів на ситуацію, яка вимагає від нас спільної праці для єдності православної сім’ї. У цьому контексті потрібно розуміти, що в Україні та Росії величезна кількість православних християн. Вони можуть відігравати дуже важливу роль і мати абсолютно потужний вплив на реагування на поточну ситуацію. Вони можуть висловлюватися проти війни; вони можуть виступати за мир. Важливе значення в цьому має православна сім'я та її єдність. Тому ми досить сильно наголошували, що потрібно згуртувати православну сім'ю в єдності.

По-третє, ми обговорювали, яку роль церкви можуть відігравати в сприянні єдності, у вирішенні проблеми війни та припиненні того, що відбувається в такій ситуації.

Четвертий аспект полягав у тому, щоб поговорити про можливість проведення круглого столу та про те, як ми можемо зібратися разом, щоб продовжити цю розмову як діалог, щоб ми як церкви, що вільно прагнуть до єдності між собою, могли вже зараз реально працювати над пошуком миру в контексті України та Росії.

Опишіть, будь ласка, настрій і структуру діалогу.

Д-р Піллей: Патріарх прийняв нас дуже добре, за що я дуже вдячний. Він прихильно поставився до участі ВРЦ та її миролюбної місії. Була чудова розмова в інформативному плані і, звичайно, це була непроста зустріч, тому що ми маємо справу зі складними ситуаціями та точками погляду. Тож це було важко, дуже цікаво та дуже складно, але в дуже сердечному дусі спроб християн разом зрозуміти та визначити шлях уперед. Але ці питання складні, тому обговорення неминуче будуть важкими.

Зустріч почалася з промови патріарха, в якій він по суті виклав свою точку погляду. Перш за все він розповів про свою стурбованість нападами на християн у всьому світі. По-друге, він говорив про питання єдності православної сім’ї та свою стурбованість через зростання напруженості. Він поклав провину на певні сторони щодо ситуації в Україні, що, зрозуміло, є дискусійним. Потім він окремо зупинився на питанні круглого столу, висловивши певні міркування з цього приводу. Далі ми обговорили, як ми можемо рухатися вперед.

Чи обговорювали ви роль і відповідальність РПЦ у війні?

Д-р Піллей: Моя конкретна відповідь на його презентацію містила ці чотири пункти, про які я говорив: війна, єдність православної родини, роль християн і церков, особливо в контексті ситуації в Україні, а потім, звичайно, подальше обговорення на круглому столі. Я повторив, що ВРЦ неодноразово засуджувала та висловлювала жаль з приводу незаконного та невиправданого вторгнення в Україну. Можу сказати, що насправді ця розмова тривала понад дві з половиною години. Це не була коротка дискусія. Ми провели півтори години в залі засідань і ще годину в їдальні, де ми продовжували брати участь у складних дискусіях. Мені відомо відео, яке поширюється в інтернеті, де патріарх виступає з промовою, і це правда, він виголосив промову. Але в ньому немає нашої відповіді як ВРЦ на думки, висловлені патріархом Кірілом. На жаль, це дає обмежене розуміння, тому я хотів би сказати, що ВРЦ надала дуже докладну відповідь, і за той час, який ми провели разом, ми переконалися, що досить однозначно представили те, що ми відчували щодо війни та єдності православної родини.

Які дискусії стосувалися поточної серії круглих столів, які збирає ВРЦ? Як патріарх сприйняв ідею круглого столу цього року?

Д-р Піллей: Делегація ВРЦ уже зустрічалася з церквами в Україні. Ми зустрілися з Українською православною церквою та Православною церквою України. Ми висунули ідею круглого столу, і вони виявили жвавий інтерес до участі. Ідея круглого столу полягає в тому, щоб у перший день залучити українські церкви до дискусії, у другий день провести дискусії з РПЦ, а в третій день зібрати їх усіх разом, щоб дати змогу обговорити питання, пов’язані з війною, та спільно працювати над відновленням єдності православної родини. Реакція українських церков, як я вже сказав, була дуже хороша, тому ми запропонували те саме Російській православній церкві. Патріарх, хоча й визнав потенціал ВРЦ і її роль будівельника мостів, висловив сумніви щодо можливості проведення круглого столу, і зосередився на питанні інших зовнішніх впливів, зокрема згадавши питання США.

За його словами, якщо ми не вирішимо ці проблеми та впливи, провести круглий стіл буде важко. Але, як я сказав патріархові, завдання ВРЦ – не втручатися в політику, хоча це необхідно для мирного вирішення реальних проблем. У нас немає політичної програми, і ми віримо, що Біблія закликає нас до миру. Наша місія полягає у виконанні волі Триєдиного Бога, щоб принести мир у світ. Ісус Христос є князем миру, і Він закликає нас працювати заради миру та жити в мирі одне з одним, тому ми повинні поставити перед собою Святе Письмо, щоб мати можливість відкинути політику, відкинути націоналізм. Ці речі, хоч і важливі, не є нашими відправними точками.

Як нам насправді зрозуміти, до чого нас закликає Святе Письмо? Давайте почнемо думати духовно. Давайте почнемо мислити релігійно. Відкриймо Писання і запитаймо, що закликає нас робити Бог, перш ніж ми піддамося впливу цих інших сил. Ми служимо справедливому Богові, який закликає всіх вірян працювати заради справедливого миру. ВРЦ хоче і закликає до справедливого миру! Зрештою дискусія дійшла до тієї стадії, коли патріарх зміг сказати, що Російська православна церква буде вести певний внутрішній діалог, а ми як ВРЦ будемо продовжувати працювати над концепцією проведення круглого столу. Це позитивний показник з погляду шляху вперед. Я очікую і сподіваюся, що всі ці речі врешті-решт вдасться об’єднати для досягнення тих цілей, яких ми намагаємося досягти.

За один тиждень ви вже побували і в Україні, і в Росії. Який висновок ви зробили як генеральний секретар ВРЦ?

Д-р Піллей: Я думаю, одна з речей, яку ми зрозуміли, полягає в тому, що не існує швидких рішень. Проблеми складні. Це не зміниться за одну ніч; війна з нами вже більше року. Найбільше мене непокоїть дедалі відчутніший розрив між православними церквами, і це потрібно вирішити. Я справді вірю, що коли ми говоримо про це, і говоримо разом як церкви, то зможемо говорити одностайно щодо контексту війни та всіх органів влади, які продовжують цю непотрібну війну. Як генеральний секретар ВРЦ я усвідомлюю, що для цього потрібні час, терпіння та бажання людей, яких це стосується. Проблеми широкі та складні з різних причин. Справа не лише в духовних і релігійних інтерпретаціях, а й великою мірою в політичному втручанні. І, на жаль, найсумніше для мене те, що церкви більше приваблюють питання націоналізму, ніж євангельське послання.

Я щиро молюся, щоб настав день, коли ми побачимо, до чого нас закликає Бог, і залишимося вірними Божому покликанню в контексті, в якому ми живемо, – чи то в контексті України, чи Росії, чи будь-де в світі.

Дозвольте мені додати ще один момент, який я виокремив би як генеральний секретар: важливо, щоб жінки також були частиною таких делегацій і процесів. ВРЦ чудово усвідомлює важливість участі жінок, молоді та людей з обмеженими можливостями в організації, і це правильно! Цього разу нам довелося зібрати делегацію досить швидко; ми обирали людей за призначенням ролі та функції, і, на жаль, в результаті делегація складалася лише з чоловіків. Ми подбаємо, щоб цього не відбувалося в майбутньому.

Які наступні кроки після цих візитів?

Д-р Піллей: Я розумію, що є багато церков, які працюють із ситуацією в Україні. Я хотів би, щоб ми могли об’єднати наші зусилля, щоб могли бути єдиними в тому, що ми говоримо, і це могло б дати нам сили з погляду нашого свідчення в цьому контексті. Я знаю, що Римсько-католицька церква також починає певні миротворчі місії, і це добре та необхідно, і я також знаю, що інші церкви здійснюють подібні ініціативи, але я сподіваюся, що ВРЦ може стати майданчиком, завдяки якому ми всі можемо працювати разом, щоб вирішити ці питання виходячи з наших відповідних церковних традицій, але водночас усвідомлюючи спільні елементи з погляду того, з чим ми стикаємося.

Що стосується кроків уперед, то ми вже зустрілися з церквами в Україні та з Російською православною церквою. Ми говорили з ними про участь у діалозі, і тепер я як генеральний секретар контактуватиму з цими церквами, щоб отримати остаточну згоду щодо процесу діалогу. Відтак будемо проводити діалог – круглий стіл. Ми працюємо над концепцією, яка об’єднає різні погляди, з якими ми стикалися під час різних візитів. Ми об’єднаємо їх і побачимо, чи є згода щодо того, де відбудеться круглий стіл, хто буде його частиною та якою буде фактична програма обговорення. Ми це обміркуємо. Сподіваємося, що круглий стіл відбудеться, можливо, у жовтні цього року, але він відбудеться якнайшвидше. Ми підготували ці заходи. Сподіваємося, що найближчим часом досягнемо згоди щодо круглого столу, і з цього почнемо діалог. Ми розуміємо, що це не разова подія. Це буде тривале обговорення.

Чи хочете ви поділитися додатковими коментарями?

Д-р Піллей: Спільнота дуже чітко сказала нам через асамблею, що ми не можемо мовчати. Ми повинні займатися питанням України, як і іншими війнами, конфліктами та ситуаціями в різних частинах світу. Оскільки ми говоримо конкретно про Україну, то наше завдання полягає в подальшій роботі над цим питанням. Я хотів би сказати нашим церквам-членам і всім тим, хто є нашими партнерами у Всесвітній раді церков: продовжуйте молитися за людей в Україні та Росії. Моліться, щоб ця війна закінчилася.

Моліться, щоб ті кроки, які ми робимо задля єдності в православній родині та між церквами, матеріалізувалися. Моліться, щоб ми залишалися вірними Євангелію в усіх цих зусиллях, щоб ми дійсно могли дивитися на світ, який говорить про Божу справедливість і мир там, де ми живемо. Моє останнє слово: давайте продовжувати. Давайте ніколи не здаватися. Завжди будуть критичні голоси, і ми це приймаємо, але давайте не працювати на основі емоційності та не бути диванними критиками. Ми всі боремося, як Божі люди. Ми працюємо разом, щоб знайти рішення для цих вкрай складних проблем, але особливо коли війна точиться в нашій присутності, це наше право і відповідальність як християн і як людей сказати «досить». Зупинімо це і працюймо задля миру!

Інтерв'ю Маріанн Ейдерстен, Сьюзан Кім

Дивитися відеозапис інтерв'ю (англійською)

Генеральний секретар ВРЦ після візиту до Москви: «Рада має стати інструментом діалогу» (випуск новин ВРЦ від 18 травня 2023 р.)

Генеральний секретар ВРЦ відвідує Москву та патріарха Кіріла (випуск новин ВРЦ від 17 травня 2023 р.)(англійською)

Фотогалерея візиту ВРЦ до Росії

Делегація керівництва ВРЦ зустрічається з церквами в Україні (випуск новин ВРЦ від 12 травня 2023 р.)

Делегація ВРЦ відвідала Україну (випуск новин ВРЦ від 10 травня 2023 р.)

Фотогалерея візиту ВРЦ в Україну